Ім’я Якова Весника відоме багатьом мешканцям Кривого Рогу. На честь нього було названо вулицю у Кривому Розі, а також встановлено біля заводу “АрселорМіттал Кривий Ріг” пам’ятне погруддя. Так як саме його ім’я тісно пов’язане з розвитком промисловості у Кривому Розі.
Особа Якова Весника неоднозначна. Він був російським більшовицьким політиком та сталіністом, при цьому він був репресований сталінським режимом, заарештован та вбит. Далі на kryvorizhski.info.
Трудовий шлях Якова Весника

Яків Весник народився у 1894 році в місті Пінськ. Був учасником Першої світової війни. Коли отримав поранення був демобілізований і приїхав до міста Петроград. Там він деякий час працював слюсарем, а також знайшов нове знайомство з Калініним, який завербував його до більшовицького руху.
Був членом Виборзької районної Ради, організатором Червоної гвардії, організовував також Червону Армію та обіймав там керівні посади. З 1924 року Якова Весника призначили начальником Військово-будівельного управління. За невеликий період він отримав безцінний досвід управління, показав свої добрі якості як керівника, внаслідок чого був відправлений на відновлення затоплених копалень в Алтайському краї. Був керівником будівництва Магнітогорського та Кузнецького комбінатів.
Переїзд у Кривий Ріг та будівництво “Криворіжсталі”

У 1929 році було ухвалено рішення про будівництво металургійного комбінату у місті Кривий Ріг. На таку відповідальну роботу надсилають досвідченого організатора Якова Весника. До міста Кривий Ріг Яків Весник прибув у 1931 році. Крім того, що він був керівником будівництва “Криворіжсталі”, так ще й після відкриття заводу обійняв посаду директора.
Перший час Яків Весник жив у готелі “Металургія”, що знаходився на розі вулиць Карла Маркса (проспект Поштовий) та вулиці Жовтневої (вулиці Олександра Поля). Його номер став справжнім пунктом керування будівництва металургійного комбінату. Він був завалений купою різних документів та креслень.

На трудовому шляху Якову Веснику завжди допомагала його дружина. Євгенія Весник була його однодумцем та вірним помічником. У Кривий Ріг до чоловіка вона переїхала лише 1932 року. Вона була дуже розумною та талановитою жінкою. Вона ніколи не виконувала виключно роль домогосподарки, завжди розвивалася та всім цікавилася. Деякий час вона пробула в Німеччині, де вивчала нові технології птахівництва, які у тяжкі роки Голодомору допомогли їй у Кривому Розі.
Після переїзду дружини Якова Весника до Кривого Рогу, родина з’їхала з готелю “Металургія” до будинку “Південнорудного тресту”, який знаходиться за адресою вулиця Леніна (Свято-Миколаївська, 35). Про це пишуть на сайті dnipro.libr.dp.ua.
У пари 1923 року народився син – Євген Весник.

Арешт та розстріл Якова Весника
Яків Весник був не лише талановитим організатором та управлінцем, насамперед він був людиною з високими моральними якостями. Він до кожного ставився з турботою та душевною теплотою, поважав кожного. Зарплату Весник отримував у два рази менше, ніж була зарплата дружини, яка була завідувачкою птахоферми. Весник соромився нових речей, одразу віддавав їх носити братові, а після нього одягав ношене. Автомобіль, який йому виділили нарком, використав для перевезення хворих працівників.
Коли помер у 1937 році один із більшовицьких вождів – Серго Орджонікідзе, російські спецслужби почали повністю знищувати його оточення. Першим заарештували заступника Весника. Яків Весник вирушив до Москви, щоб його врятувати, але був також заарештований. Сина відібрали, а дружину заслали до ГУЛАГу Казахстан. Незадовго Якова Весніка розстріляли у в’язниці НКВС.
