Вуличні фестивалі Кривого Рогу: як промислове місто освоювало відкриті майданчики для музики, танцю й мистецтва 

У Кривому Розі концертна сцена може з’явитися просто на вулиці, а звичайний майданчик біля Палацу культури – перетворитися на місце танцювального батлу чи мистецького виступу. Винахідливі організатори вже давно навчилися використовувати для творчості парки, площі, набережні та пішохідні ділянки. Далі на kryvorizhski.

Вуличні фестивалі важливі не тільки тим, що збирають глядачів. Вони доводять, що промислове місто належить не лише робітникам, а й музикантам, танцівникам, художникам, які шукають своє “місце під сонцем”. Гордістю Кривого Рогу став вуличний багатонаціональний фестиваль “Єдина родина – моя Україна”, який щороку збирав тисячі містян і гостей.

“Руді тексти”: поезія та музика просто неба

У серпні 2008 року у районі Дубова Балка криворізькі поети вирішили вперше позмагатися не лише у читанні віршів. Учасникам запропонували написати текст за добу, а ще влаштували поетичний слем. Так у Кривому Розі стартували “Руді тексти” – фестиваль, який організували криворіжці Максим Кабір та Ольга Гончар з літературного гурту “Максимум”. Місце теж мало значення, адже Дубова Балка пов’язана з першими знахідками залізної руди на Криворіжжі та зберігає чимало легенд. Тоді на захід приїхали автори з Миколаєва, Запоріжжя, Києва та Севастополя. 

Наступного року фестиваль перебрався до тодішнього парку імені газети “Правда” (сучасний імені Мершавцева) у центрі старого міста. Коло учасників збільшилося: приїхали літератори з Дніпра, Полтави, Києва, Донецька, Запоріжжя та Севастополя. Формат був досить цікавим:

  • поети читали вірші;
  • грали гурти “Кафедра зеленої музики”, “Лабораторія №9” і “Майна”;
  • проводили поетичний слем та віршо-спіритичний сеанс.

Згодом фестиваль “Руді тексти” вийшов на Артмайдан і центральну вулицю міста. До поезії та живої музики додалися виставки книжок і картин, хендмейд та перформанси. Вуличний формат дав можливість поєднати різні види мистецтва в одній програмі, і відвідувачі обирали те, що було ближче до душі: музику, вірші чи живопис.

“Iron Battle”: хіп-хоп на Артмайдані

Вперше фестиваль “Iron Battle” стартував у 1996 році, а у жовтні 2021-го захід вже приймав учасників та глядачів на центральному проспекті міста – Поштовому. Місцем проведення став Артмайдан біля театру драми та музичної комедії імені Шевченка. На “Iron Battle” треба було стати навпроти суперника й довести свою майстерність у батлі – рух за рухом, раунд за раундом. 

На змагання зібралися учасники з: 

  • Кривого Рогу; 
  • Києва; 
  • Кропивницького; 
  • Запоріжжя;
  • Чернігова. 

Вікові категорії починалися з Mini Kids для дітей до 7 років і Kids для учасників від 7 до 11 років. Далі вже змагалися початківці та професіонали. Тоді у різних категоріях перемогли криворіжці Олександра Ямшанова, Данило Баличев і Злата Павлова, а серед професіоналів I місце здобув киянин Родіон Косяк. Цей формат яскраво продемонстрував, як міський майданчик може перетворитися на творчий куточок, де глядачі збираються навколо батлу просто неба.

“Salsa Open Air” у криворізькому парку 

У 2013 році у Кривому Розі відбувся незвичайний захід. На сцені у тодішньому парку імені газети “Правда” (сучасний імені Мершавцева) містянам запропонували не дивитися хореографічні номери, а танцювати самим. То був перший фестиваль “Salsa Open Air”, організований благодійним фондом “Громадська ініціатива жителів Кривбасу” та школою соціальних танців “Імпульс”.

Організатори перенесли просто неба:

  • сальсу; 
  • бачату; 
  • лінді-хоп.

Для тих, хто не вмів танцювати, підготували майстер-класи, які проводив тренер-хореограф Сергій Дяченко. Розвага була безплатною, приєднатися могли всі охочі. 

“Industrial Fest”: ніч, коли місто показувало своє серце

У вересні 2017 року у Кривому Розі стартувала подія, для якої звичайного концерту було замало. На цьому фестивалі кар’єри, відвали й техніка стали складником програми, а гості могли побачити індустріальну спадщину Кривбасу не лише здалеку та у телесюжетах. Саме у цьому й полягала особливість формату: місто показувало свою промислову історію через реальні об’єкти, екскурсії та виставки.

Перша “Ніч індустріальної культури” тривала допізна, гості:

  • розглядали промислову техніку та ретро-обладнання шахтарів;
  • брали участь у майстер-класах;
  • вітали оплесками фаєр-шоу;
  • вирушали на нічні екскурсії до кар’єрів і відвалів.

У 2019 році захід змінив формат і перебрався на денну програму до парку Героїв, проте індустріальна тематика залишилася головною. Щороку фестиваль збирав понад 10 000 учасників та гостей, але потім захід довелося згорнути через повномасштабне вторгнення.

“Залізна міць”: рок замість тиші просто неба

У серпні 2019 року майже 7 000 гостей зібрав у Кривому Розі рок-фестиваль “Залізна міць”. Його організував журналіст і громадський діяч Євген Павлов разом із командою волонтерів. Для міста це був перший великий рок-фестиваль просто неба – концерт, заради якого не треба було шукати місце у концертній залі.

Тоді на сцену вийшли гурти Кривого Рогу та Дніпра: 

  • Livin’ Large; 
  • Endorphin; 
  • UAR; 
  • Роялькіт; 
  • Генеза;
  • Bakenbardy. 

Рок-фестиваль“Залізна міць” показав ще один спосіб зібрати людей – заради живої музики. Тоді відкритий майданчик у промисловому місті працював як повноцінна концертна локація, куди спеціально приходили послухати рок.

“Work It Out 2024”: танець серед сталевих споруд

У вересні 2024 року Сталева набережна біля парку імені Богдана Хмельницького у Кривому Розі перетворилася на майданчик для танцювального флешмобу “Work It Out 2024”. На тлі сталевих копій відомих споруд танцювали студенти хореографічного факультету Криворізького державного педагогічного університету. Флешмоб організувала Асоціація “Європейський маршрут індустріальної спадщини” (ERIH), а виступ підготував викладач вишу Олександр Нечипоренко. Для Кривого Рогу це була вже шоста участь у міжнародній акції.

Однією з оригінальних декорацій стала мініатюрна копія “Вежі Полум’я” з Баку, виготовлена зі сталі “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Учасниця Валерія Волкова, яка мала багаторічний танцювальний досвід, підготувала особливу композицію, котра передавала рухом характер сталі. За результатами голосування в Instagram і Facebook криворізький флешмоб набрав майже 4 000 голосів і посів III місце серед 25 локацій із 9 країн Європи. 

“Єдина родина – моя Україна”: Кривий Ріг як багатонаціональне місто

Одним із головних вуличних фестивалів Кривого Рогу з 2010 року став захід “Єдина родина – моя Україна”, до організації та проведення якого долучалося майже все місто. Фестиваль збирав всі національні діаспори, а їх у Кривому Розі налічується 15. Учасники йшли ходою дружби центральним проспектом Кривого Рогу, а потім на Артмайдані розгорталося яскраве дійство. Кожна діаспора представляла свої національні танці, пісні й частування.

Найактивніше постійно беруть участь у житті міста криворізькі громади:

  • вірменська –  імені Григорія Лусаворича;
  • грузинська – “Руставелі”;
  • єврейська – з осередком у синагозі “Бейс Штерн Шульман” та БФ “Хесед Хана”; 
  • молдавська – центр “Весна Молдови”;
  • німецька – товариство “Відергебурт”. 

У 2018 році фестиваль зібрав понад 10 000 криворіжців та гостей міста. У 2019 році до учасників долучилася ще й чеченська громада. Улюблений всіма фестиваль довелося згорнути через COVID-19. Його сподівалися відновити, але у 2022 році почалася російсько-українська війна. І представники національних громад знову об’єдналися, але заради іншого: робили окопні свічки та в’язали шкарпетки для ЗСУ. Чимало представників діаспор добровільно стали на захист України на фронті.

Спадщина відкритих сцен

Ці фестивалі залишили по собі цінний досвід: як організувати батл на міському майданчику, перетворити танцювальний урок на відкриту вечірку, поєднати читання віршів із музикою та виставками. А фестиваль “Єдина родина – моя Україна” відкрив містянам цікаві особливості інших культур та смаколики кухні різних народів.

У Кривому Розі відкриті локації продовжують використовувати для маленьких концертів та цікавого спілкування. І попри труднощі війни, саме такі події нагадують про культурні цінності, які треба берегти у складні часи. Берегти, щоб потім можна було відновити.

Джерела:

  1. https://1kr.ua/ua/news-35757.html
  2. https://krivbass.city/news/view/u-krivomu-rozi-proveli-festival-industrialnoi-kulturi
  3. https://www.0564.ua/news/2500216/prokacali-na-slavu-v-krivomu-rozi-vidbuvsa-persij-rok-festival-zalizna-mic
  4. https://www.one.kr.ua/news/37473
  5. https://www.0564.ua/afisha/15512/salsa-open-air
  6. https://krnews.ua/news/26189
  7. https://life.pravda.com.ua/afisha/2009/08/05/24297/
  8. https://www.one.kr.ua/news/54953
  9. https://krnews.ua/news/61061
  10. https://1kr.ua/ua/news-28602.html
  11. https://history.1kr.ua/publication/999

Dana Oleinikova
Dana Oleinikova
Люблю детективи, космічну фантастику. Підтримую клуб Warhammer. Люблю грати у шахи, маю 2-й юнацький розряд, індивідуальні та командні перемоги у журналістських шахових турнірах. Із видів спорту подобається фігурне катання, сама захоплююся плаванням. Люблю живопис, із художників найбільше подобається Чорльоніс. Підтримую інформаційно зооволонтерів міста, виховую чотирьох котиків.

Персоналізовані пасажирські ліфти: Ціна та можливості налаштування

Перший крок для адаптації паспортного життя - вибір стильового оформлення. Ви можете вибрати з цілого ряду різних матеріалів, таких як нержавіюча сталь, скло, дерево...

Катерина Чубинська: як онука автора гімну України пов’язана із Криворіжжям?

Кожному українцю відомо, що автором гімну України є українській поет, дослідник та історик Павло Чубинський. Але про історію славетного українського роду Чубинських знають не...
..