Кривий Ріг знають як місто шахт, кар’єрів і металургійного заводу. Але на фестивальних сценах звучить інша історія краю – у народних піснях, козацьких думах, старовинних обрядах. А ще проводяться виставки давніх ремесел, які відкривають цікаві таємниці минулого. Далі на сайті kryvorizhski.
Саме для цього на Криворіжжі проводять фольклорні та етнокультурні фестивалі, де народна культура виходить за межі родинних свят. Найвідоміші серед них – “Душі криниця” та “Українська енергія”. Історія цих заходів – це розповідь не лише про те як у промисловому краї зберігають пісенну спадщину та народне мистецтво, а й про ентузіастів міста.
“Душі криниця” – головний фольклорний фестиваль регіону
Захід “Душі криниця” поєднав фольклорні виступи, старовинні обряди та народні ремесла, а його історія почалася ще у 1990-ті роки. Поступово він став візитівкою міста, і попри російсько-українську війну, у 2026 році відбувся вже 30-й захід. Щоправда, змінився час зустрічі: замість традиційного Старого Нового року у Палаці культури “ПівдГЗК” організатори обрали літо та Зелені свята, коли можна показати обрядові дійства, ворожіння та звичаї давніх слов’ян.
Щороку фестиваль “Душі криниця” збирав до 500 учасників – від п’ятирічних дітей до виконавців віком 80 років. Хорові колективи, ансамблі та солісти приїжджали з Харкова, Кропивницького, Жовтих Вод, а також із:
- Київщини;
- Вінниччини;
- Кіровоградщини.
Для цього фестивалю важливо не лише виконати пісню, а й показати традицію, яку гурт зберігає у своєму репертуарі. Тому виступи колективів завжди доповнювала традиційна виставка народних майстрів, де пісенна спадщина зустрічалася з давніми та сучасними ремеслами.
У 2026 році Гран-прі фестивалю “Душі криниця” розділили 11-річна скрипалька Вероніка Білякович із Криворізької школи мистецтв № 2 та ансамбль “Пісенне намисто” з міської школи мистецтв № 1. Участь дітей у цьому заході – це не просто концертний виступ: вони опановують народну музику, вчаться виконувати старовинні пісні, які збереглися у рідному краї. Так фестиваль підтримує зв’язок між поколіннями та допомагає зберігати етнокультурну спадщину регіону не лише в архівах, а й у живому виконанні.
“Українська енергія” – експеримент із сучасною народною піснею
У 2012 році криворізькі музиканти взялися за українські народні пісні й почали виконувати їх по-новому. На етнофестивалі “Українська енергія”, який відбувся у парку імені Богдана Хмельницького, фольклор зустрівся з роком, а до знайомих мелодій додали сучасні аранжування. Ідею запропонувала учасниця програми “Майстерня громадської активності” Дарина Бондаренко.
Фестиваль підтримали:
- Колегіум імені Теодора Гойсса;
- Фонд імені Роберта Боша;
- криворізький культурно-громадський центр “Шелтер+”.
На сцену вийшли місцеві гурти “Yellow pages”, “Скло”, “Efil’s band”, “Fire song” і київські “Фолькнери”. Деякі народні пісні у такому музичному оформленні прозвучали вперше, а національні мотиви продовжили й поза музикою – у бодіарті в українських кольорах. Серед глядачів були і прихильники фольклору, і рокери. “Українська енергія” довела, що етнокультурна спадщина Криворіжжя може звучати не лише у традиційному виконанні. Народна мелодія здатна стати основою для музичного експерименту й зібрати слухачів із різними вподобаннями.
Фестиваль козацької пісні як продовження історичної пам’яті
У 2021 році Кривий Ріг зібрав понад 1000 виконавців козацьких пісень. На четвертий Всеукраїнський фестиваль приїхали 60 аматорських хорів і вокальних колективів із Дніпропетровської та Кіровоградської областей. Фестиваль заснували у 2017 році й повязали з 14 жовтня – святом Покрови Богородиці, яке особливо шанували запорожці.
Тоді лунали пісні про:
- запорізьку волю;
- козацьке життя;
- любов до України.
Один із фестивалів увійшов до історії міста національним рекордом, коли всі учасники заспівали “Хай живе вільна Україна”. Варто згадати, що вибір міста для проведення козацького фестивалю – не випадковий. Землі Криворіжжя були колись козацькою вольницею, навіть назва міста пов’язана з січовиком Рогом. Так що козацькі пісні на криворізькій сцені – частина історії, яку регіон пов’язує зі своїм минулим.
Ремесла на етнофестивалях: від рушників до ковальства
Окремо варто згадати вироби, які представляють криворізькі майстри на етнофестивалях. За кожною технікою стоїть ручна праця, а за деякими речами – ще й багаторічна історія.
Серед експонатів:
- вишиті рушники;
- прикраси з бісеру;
- витинанки;
- флоромозаїка;
- вироби із соломки.
Криворізька майстриня вишивки Лариса Кравченко розповідала журналістам, що для неї рушники завжди були символом родинної злагоди. Неодноразово дивував містян журналіст Олександр Степаненко, який демонстрував на виставках оригінальні свічники з деревини, металу та воску, у його колекції є навіть вироби XVIII століття. Це вже не просто декоративні речі, а предмети з власною історією, які дають уявлення про майстерність предків.
Ковальство та живі майстер-класи
На криворізьких етнокультурних заходах народні ремесла часто виходять за межі виставкових столів. На криворізькому фестивалі “Там, де горн дарує тепло: Ковальське Різдво”, який міський історико-краєзнавчий музей організував разом із ковальнею “Артіні”, гостям давали можливість власноруч викувати сувенірну монету.
Організатори зібрали експонати, за якими можна простежити історію обробки металу на Криворіжжі:
- вироби ливарників доби бронзи III–II тисячоліть до н. е.;
- зброя та обладунки скіфських воїнів;
- складники козацької зброї та інструменти ковалів XVI–XVII століть;
- вироби місцевих майстрів кінця ХІХ – початку XX століття.
А ще сучасні ковалі показували нові методи обробки металу, розповідали про ковальські традиції. Захід настільки зацікавив містян, що замість запланованих 2-х днів його проводили 2 тижні: з 24 грудня 2025 року до 15 січня 2026-го.
“Вишиванка Фест” у Кривому Розі: орнаменти, творчість і благодійність
У 2026 році в Україні відбувся фестиваль “Вишиванка Фест”, до якого долучилися Кривий Ріг, Дніпро, Харків, Львів та Івано-Франківськ. Кривий Ріг приймав учасників та гостей у травні.
Організатори пропонували:
- познайомитися з регіональними відмінностями української вишивки;
- колажування, де можна було створити власний візерунок;
- взяти участь в аукціоні на підтримку ЗСУ.
Організатори, серед яких була ГО “ФРІ Кривий Ріг”, прагнули показати вишиванку не лише як символ, а й як зразок майстерності. А ще – запропонувати криворіжцям спільно розшифрувати коди, закладені у старовинних візерунках-оберегах.
Культурологічне значення етнофестивалів
У фольклорних збірниках залишаються тексти пісень, у музеях – експонати, у пам’яті майстрів – таємниці ремесел. Але тільки цього недостатньо, щоб народна традиція жила. Тому у Кривому Розі її продовжують люди, які виходять на сцену “Душі криниці”, вишивають дивовижні візерунки, беруться до ковальського молота чи сідають за гончарне коло. Саме такі зустрічі поєднують різні складники етнокультурної спадщини краю: від давнього фольклору до ремесел, які можна опанувати.
Для Криворіжжя це – не абстрактна розмова про важливість культури. За фестивалями стоять дослідники, які збирають фольклор, виконавці, котрі повертають пісні на сцену, майстри, що показують свої вироби. Повномасштабна війна з РФ додала етнографічним фестивалям ще одне значення – збереження культури як опір спробам знищити українську ідентичність.
Джерела:
- https://www.veskr.com.ua/krivorozhskie-gorodskie-novosti/80859-v-krivomu-rozi-prokhodit-vistavka-kovalske-rizdvo.html
- https://rudana.com.ua/news/kryvorizki-gimnazysty-ta-golova-rady-oborony-ovilkul-vidvidaly-vystavku-kovalske-rizdvo
- https://rudana.com.ua/news/u-kryvomu-rozi-gostey-i-uchasnykiv-zibrav-29-yy-vidkrytyy-festyval-dushi-krynycya
- https://1kr.ua/ua/news-96495.html
- https://rudana.com.ua/news/do-kryvogo-rogu-zavitav-blagodiynyy-festyval-vyshyvanka-fest
- https://1kr.ua/ua/news-4544.html
- https://rudana.com.ua/news/mlynci-kovali-kozacki-zabavy-ta-spalyuvannya-opudala-kryvyy-rig-urochysto-poproshchavsya-iz