Від шахтаря до художника: шлях криворіжця Анатолія Безсмольного

Деякі люди звикли присвячувати своїй справі усе життя, а комусь хочеться спробувати себе у різних сферах діяльності, до того ж, геть паралельних. Подібна ситуація трапилася з талановитим криворіжцем Анатолієм Безсмольним. Він живе у трьохкімнатній квартирі, яку майже власноруч перетворив на справжнісінький музей. Оригінальні дерев’яні скульптури, предмети побуту українців у старовину, вироби з глини та неймовірні картини – все це художник, а у минулому шахтар Анатолій Безсмольний роками збирав у криворізьких селищах або створював сам. Далі на kryvorizhski.info

Початок творчого шляху Анатолія Безсмольного   

Все почалося у 90-ті роки, коли Україна, як і всі пострадянські країни переживала період економічного занепаду та дефіциту. Анатолій Безсмольний тоді працював шахтарем-підривником на одному з криворізьких підприємств. Звісно, ця професія дуже далека від мистецтва і довгий час Анатолій Іванович творчістю взагалі не цікавився, поки з ним не трапився один випадок. 

Одного разу Анатолій з дружиною були у гостях у родичів у Синельниківському районі. За якихось господарських потреб криворіжець пішов на горище і знайшов там старенькі ікони, які пізніше стали цінною сімейною реліквією. Анатолію Івановичу дуже захотілося їх відреставрувати і надати їм початкового, яскравого вигляду. Він запитав у хазяйки будинку, чи можна забрати ці ікони і вона дозволила, попрохавши повернути після реставрації лише одну – нею батьки благословили її перед весіллям. 

Так і почався творчий шлях Анатолія Івановича. Відреставрував ікони він швидко і, коли вони зайняли почесне місце у його квартирі, криворіжець відчув, що йому хочеться спробувати себе у ролі художника. До речі, у юності він також дуже любив малювати і відразу згадав про всі свої фарби та пензлі. Він вважає, що ікони як перша його творча робота у дорослому віці була дуже символічною – вони ніби благословили його і дали поштовх до нового захоплення у житті. Якраз у той період Анатолій вийшов на шахтарську пенсію, тому можливостей і часу для малювання було купа. 

З того моменту Анатолій Іванович з головою поринув у творчість – він написав десятки пейзажів, натюрмортів, портретів та картин у стилі імпресіонізм. У криворізькому історико-краєзнавчому музеї неодноразово проходили його виставки, ім’я криворіжця внесено у книгу-альбом “Видатні люди Криворіжжя”. Крім малювання Анатолій захоплюється і фотографією, адже зізнається, що не може пройти повз чогось чарівного та прекрасного. Художник впевнений, що на таке бачення світу вплинула і робота на шахті, тому що “підземний світ” вчить по-іншому дивитися на буденні речі. 

Творчість як спосіб поєднання зі своїм родом

Домівка Анатолія Івановича наповнена багатьма дивними речами, які колись були звичними у побуті для українців. Кожну з них дуже цікаво роздивлятися, дізнаватися про її історію та спосіб використання, тому квартира криворіжця може претендувати на звання музею. На полиці у кухні – розписаний глиняний горщик, який трохи тріснув, але залишився таким же яскравим, на стіні – колесо від старовинної прядки, на столі – керосинові лампи. 

Художник та реставратор зізнається, що спочатку його дружина Валентина не розуміла захоплення чоловіка і була незадоволена, що увесь “мотлох” з бабусиних горищ та дворів Анатолій тягне додому. Проте згодом Анатолію вдалося її переконати у важливості його діяльності. Анатолій Іванович прагне зберегти пам’ять про криворізьку історію та народ у віках, реставруючи старі речі, які могли б просто стати сміттям. Проте навіть дотик до таких предметів дарує відчуття поєднання зі своїм родом, який має багату, насичену історію і культуру.

Криворізький фотомайстер 19-20 століть – Пінхас Хадак

У 21 столітті сучасна людина не уявляє життя без фотографії. Щодня люди фотографують себе, природу, архітектуру та інше. Фотографія стала максимально доступною для кожного....

Олександр Пікалов: “Якщо” квартала” не стане, то хто буде жартувати над Зеленським”?

Олександр Пікалов, як і більшість головних акторів "Кварталу 95", "народився" в КВК і пройшов довгий шлях — від перспективного артиста розмовного жанру до телевізійної...
.,.,.,.