Мало хто знає з криворіжців, але у 20 столітті у Кривому Розі народився та жив талановитий письменник – Володимир Михайличенко. Він належав до поетів-шістдесятників, а також був членом спілки письменників України. Його доля склалася надзвичайно трагічно. Далі на kryvorizhski.info.
Життєвий шлях письменника Володимира Михайличенка
Володимир Терентійович народився у місті Кривий Ріг у 1936 році. Все дитинство він прожив на руднику “Червоногвардійському”, який розташовувався в Жовтневому районі (Покровському районі) міста. Михайличенко ріс у простій робочій родині. Його батько та мати працювали на шахті. Коли юному Володимиру було лише три роки, його батько помер від отриманої професійної хвороби – силікозу. Мати зважилася на другий шлюб у 1940 році, але й вітчим Михайличенка теж помер від силікозу у 1945 році. Такі втрати маленький Володимир Михайличенко сприйняв дуже болісно.
У період Другої Світової війни та окупації Кривого Рогу з 1941 року по 1944 рік родина Михайличенка знаходилася весь час у місті. Після звільнення Кривого Рогу від німецьких загарбників, Михайличенко у віці восьми років пішов до місцевої школи № 37. Володимир Терентійович закінчив школу у 1954 році. Коли Володимир закінчив школу, він переїхав до Києва, де знайшов свою першу роботу в будівельно-монтажному управлінні. Але у Києві він прожив недовго. Незабаром він тяжко захворів на туберкульоз легень і був змушений повернутися до рідного Кривого Рогу для проходження лікування та реабілітації. У Кривому Розі два роки він працював на відповідальній посаді секретаря багатотиражки “Бурильник” рудоуправління імені “Комінтерну”. А з 1959 року вирішив здобути вищу освіту. Михайличенко знову повернувся до Києва успішно склав іспити та вступив до одного з найпрестижніших вищих навчальних закладів державного університету імені Тараса Шевченка.
Але незважаючи на всі його старання та успіхи, закінчити університет Михайличенка так і не зміг. Він провчився лише три курси і в нього сталося загострення старої хвороби. Володимиру Михайличенка знову довелося повертатися до промислового міста для продовження терапії. Після повернення він почав активно займатися журналістською діяльністю. До 1969 року він працював у редакції газети “На трудовій вахті” спочатку на посаді секретаря, а після редактора. Саме у Кривому Розі Михайличенко випустив свою першу збірку віршів під назвою “Лірика”.
Трагічні події у житті криворізького письменника
У 1963 році Михайличенко зустрів свою супутницю життя, вони відразу ж одружилися. У пари у шлюбі народився син Володимир. Довгий час дружина Михайличенка не могла знайти роботу у промисловому місті Кривий Ріг, бо за освітою вона була агрономом-плодоовочівником. Незабаром їй таки вдалося знайти роботу, але зовсім в іншому місті – Хмельницькому, владі від чоловіка. Через деякий час до Хмельницького до дружини та сина переїхав і сам Володимир. Якийсь час він там працював у газеті “Прибузька зоря”. Про це пишуть на сайті s.siteapi.org.
Стосунки у пари почали псуватися, сімейне життя ніяк не складалося, тому пара подала на розлучення. Після розлучення у 1970 році Михайличенко повернувся до Кривого Рогу і цілий рік не міг знайти собі роботу. Він шукав щось підходяще, де б йому було цікаво працювати і щоб не погіршувався його стан здоров’я. У 1971 році він знайшов роботу редактора “Останніх вістей” Криворізької редакції радіомовлення. Через рік Володимир Михайличенко одружився вдруге. Його обраницею стала Ніна Круглова. У пари народилася дочка. Михайличенко був просто чудовим батьком. Весь свій вільний час він завжди проводив із коханою донькою. Він був просто безмежно щасливий. Але у 1975 році стався фатальний випадок. Як завжди, Володимир Терентійович повертався ввечері з роботи і на нього напали прямо біля його будинку, де завжди багатолюдно. Він отримав дуже тяжкі поранення, звернутися до лікарні навідріз відмовився та заборонив звертатися рідним до міліції. Після цього інциденту самопочуття криворізького поета стало з кожним днем погіршується. У 1978 році, у віці 41 року, серце Володимира Михайличенка перестало битися.
Творчість Володимира Михайличенка
Володимир Михайличенко захоплювався творчістю з наймолодшого віку. Перші свої вірші він написав ще у дитинстві. Його творчість дуже високо оцінили такі діячі як: Володимир Сосюра, Павло Тичина та Олесь Гончар. Але зовсім інакше до його творчості ставилась міська влада Кривого Рогу. Вони не поділяли з Михайличенком його любов до української мови, через що він постійно страждав від утисків. Кілька років провів у таборах, де познайомився з Іваном Багряним.
Після смерті Володимира Михайличенка було випущено багато книг із його віршами. Також на згадку про талановитого письменника у Кривому Розі було названо одну з міських вулиць.