За час війни майже кожен криворіжець вже довів, що любов до України у нього в серці. Містяни доводять не тільки словом, але й ділом. Багато жителів нашого міста залишили свої мирні професії і присвятили себе волонтерству. Серед них і Віталій Бризгалов, який у мирний час займався виготовленням електровантажівок, а після війни чоловік проводить дні у гаражі та виготовляє техніку для військових. Своєю історією інженер вирішив поділитися із місцевими журналістами. Далі на kryvorizhski.info.
Віталій Бризгалов про життя до війни та рішення стати волонтером
До повномасштабної війни в Україні Віталій працював інженером-розробником у Кривому Розі. Чоловік розробляв електровантажівки, які могли б позбавити нашу країну від паливної залежності.
Віталій згадує, що у день початку війни він із колегами їхав до Львова на відкриття заводу електровантажівок. Про вторгнення дізнались в дорозі і відразу повернули назад до рідного міста. Тоді у всіх колег Віталія було дивне відчуття, адже на виїзд із міста було набагато більше машин, ніж на в’їзд.
Повернувшись на Криворіжжя, чоловік вирішив відразу записатися до лав тероборони, як і деякі із його друзів, але Віталія не взяли через поганий зір та відсутність бойового досвіду. Інженер розповідає, що думок про те, щоб поїхати з міста у нього і його дружини не було, вирішили, що у рідному місті спокійніше. Щоб бути корисними для України у такий непростий час, подружжя почало волонтерити. Дружина Віталія за професією психолог, тому вона почала надавати безкоштовні консультації для переселенців, а Віталій – виготовляти техніку для військових.
Інженер каже, що сидіти склавши руки під час війни йому здавалося чимось неможливим. У оточенні чоловіка кожен допомагає, чим може, – хтось матеріально, хтось “руками”. Таким завзяттям надивхнувся і Віталій і впевнений, що перемога близько, а він буде працювати заради неї стільки, скільки потрібно.
Яку саме допомогу надає Віталій військовим?
Ще у перші тижні війни до Віталія почали звертатися із проханнями про допомогу. Криворізькі велоактивісти-волонтери попросили інженера допомогти із розробкою військових баггі – це спеціальні автомобілі, завдяки яким можна безпечно перевозити людей та боєприпаси у зоні бойових дій. Звісно, Віталій не відмовив у проханні, а навпаки залучив до цього ще більше своїх колег, щоб машини можна було виготовляти серійно.
Наступним був запит від територіальної оборони – просили міношукачі. Віталій каже, що якісний міношукач може коштувати до 7 тисяч гривень, але вартість міношукачів його виробництва коштує набагато дешевше і у якості не поступається більш дорогим. Для криворізьких захисників такий девайс стане в нагоді, адже лінія фронту під містом майже 100 км, а околиці постійно піддаються артобстрілам. Одним міношукачем можна за годину перевірити близько 500 км.кв., і знешкодити багато вибухонебезпечних предметів.
Віталій згадав випадок, коли один із трактористів Криворіжжя відмовився виїжджати в поле працювати, адже випадки, коли робітники підривалися на снарядах, почастішали. Воєнні із тероборони, які були оснащені міношукачами від Віталія, швидко перевірили поле і, на щастя, нічого не знайшли.
Віталій та його колеги на тиждень виготовляють близько 10 міношукачів, паралельно працюючи над розробкою баггі та єлектроавтомобілями.