Коли описують Кривий Ріг, неодмінно згадують кар’єри, відвали, шахтні копри, метал і червоний пил. Але якщо у XX столітті це було складником промисловості, то на початку 2000-х років перетворилося на джерело творчості. Далі на kryvorizhski.
Поштовх тому дали активісти, які першими побачили у криворізьких ландшафтах не лише територію видобутку. З чого й стартував промисловий туризм у місті Кривий Ріг, а з ним – історія криворізької промислової естетики.
Промисловий Кривий Ріг: від кар’єрів до туристичних маршрутів
Коли стала популярною тема індустріального туризму, про Кривбас згадали одразу. Адже потужний промисловий центр вже мав свої природні декорації: кар’єри, відвали, шахтні копри, мости, залізничні колії, старі виробничі споруди. Проблема полягала в іншому – все це сприймали як неодмінний складник промисловості, а не місця для екскурсій.
Першими таке ставлення почали змінювати викладачі та студенти Криворізького педагогічного університету. З 2004 року вони системно вивчали промислові райони, досліджували занедбані об’єкти.
Історія зберегла імена найактивніших дослідників:
- Володимир Казаков;
- Вікторія Пацюк;
- Едуард Дворчук;
- Антон Килимчук;
- Ірина Остапчук;
- Ганна Літвінчук.
Саме з їхніх старань поступово сформувалася ідея показувати Кривий Ріг через його промисловий ландшафт. У 2007 році криворізький гід Казаков виділив новий напрям у своїй статті “Техногенний туризм”. А ще через рік у Кривому Розі вже відбулася II міжнародна конференція з індустріальної спадщини, коли науковці передали міській раді першу програму розвитку туризму.
У 2011 році Вікторія Пацюк захистила першу в Україні дисертацію з індустріального туризму. Поступово те, що починалося з маршрутів викладачів і студентів, отримало міську програму, окремий відділ і можливість показати невідомий більшості українців промисловий Кривбас.
Як Кривий Ріг перетворив промисловий ландшафт на туристичний маршрут?
Коли у місті почали організовувати екскурсії на промислові об’єкти, виявилося, що збереглося набагато більше територій, ніж кілька кар’єрів біля великих підприємств.
Розміри індустріальної спадщини дав можливість сформувати 120 маршрутів:
- 14 кар’єрів, де можна оцінити масштаби видобутку залізної руди;
- 14 відвалів із породою, яка стала впізнаваною частиною криворізького краєвиду;
- 8 техногенних озер;
- 14 провальних зон, пов’язаних із багаторічними гірничими роботами;
- понад 250 старих виробничих об’єктів: від залізничних споруд до залишків промислової інфраструктури;
- природні та геологічні пам’ятки, серед яких скелі МОДР, сланцеві виходи та водоспад Білі Камені;
- сплави річкою Інгулець через південний гірничопромисловий район між кар’єрами, відвалами та мостами.
Не забули і про природні пам’ятки, музей, ландшафтні заказники “Візирка” та “Балка Північна Червона”. Так перелік промислових об’єктів доповнили іншими куточками, щоб маршрут не обмежувався кар’єрами та видобутком руди. .
Промисловий туризм Кривого Рогу: від міських маршрутів до європейської мапи
Індустріальним туризмом у великому промисловому центрі країни почали цікавитися й іноземці. У 2019 році 6 місць Кривого Рогу внесли до європейської мапи промислового туризму ERIH. Це була вже не просто місцева добірка екскурсій, а конкретні криворізькі об’єкти зі своєю історією.
До європейської мережі індустріальної спадщини увійшли:
- кар’єр Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату;
- музей “АрселорМіттал Кривий Ріг”;
- технічний музей просто неба Північного гірничо-збагачувального комбінату;
- кар’єр Південного гірничо-збагачувального комбінату;
- технічний музей просто неба Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату;
- коксохімічне виробництво.
З кожним роком інтерес українців до таємничих промислових об’єктів зростав. У 2016 році промислові маршрути відвідали майже 26 000 екскурсантів, у 2017 році – понад 35 000, у 2018 році – більш як 50 000. У 2019 році кількість відвідувачів сягнула 61 000. Під час пандемії у 2020 році потік охочих сильно зменшився, але місто продовжувало вкладатися у розвиток промислового туризму. Кар’єри, відвали та підприємства вже мали свою аудиторію, тому після завершення пандемії екскурсійні маршрути швидко поновилися.
Про те, як кар’єри стали сценою для міського фестивалю
Фото: затоплений кар’єр Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату
Кар’єри у Кривому Розі важко назвати комфортним місцем для концерту: гігантський котлован, гірська техніка, червона порода та промислові конструкції. Але ідея фестивалю, який поєднав би культуру з гірничим містом, сформувалася ще у 2013–2014 роках. Володимир Казаков і Вікторія Пацюк шукали спосіб показати промисловий Кривий Ріг так, щоб люди не просто слухали історії, а й отримували інші сильні враження.
За взірець взяли німецький фестиваль індустріальної культури у Рурському регіоні “Додаткова зміна” (ExtraSchicht) та польський фестиваль індустріальної спадщини в Сілезії “Індустріада” (Industriada). Там колишні заводи, шахти та інші промислові об’єкти на кілька днів перетворювалися на місця проведення концертів, виставок та екскурсій.
Від “Ночі індустріальної культури” до Industrial FEST
Кривий Ріг не мав можливості повторити такий масштаб, тому почав із власного формату. У 2017 році місто уклало меморандуми з промисловими підприємствами, а у вересня провели першу “Ніч індустріальної культури”. Близько 3500 людей прийшли подивитися на те, як концерт “Антитіл” поєднали з екскурсіями на кар’єри, коксохімічне виробництво та навчальну шахту. А ще були пленер у кар’єрі та близьке знайомство з промисловою технікою.
З кожним роком кількість охочих приєднатись до заходу зростала. Якщо у 2018 році відвідувачів було близько 6 000, то у 2021 – понад 15 000. У 2021 році фестиваль отримав назву “Industrial FEST” та особливу програму. Організатори створили спеціальні квартали:
- промисловий – показував спеціальну техніку підприємств;
- туристичний – збирав маршрути та VR-екскурсії;
- науковий – проводив заняття з хімії та мінералогії;
- арт – надав місця місцевим художникам;
- майстерний – дав можливість побачити, як працюють із криворізьким каменем.
Для маленьких відвідувачів підготували квартал з робототехнікою, інтерактивним шоу та науковими розвагами. Чимало цікавого тоді відкрили для себе і діти, і дорослі, і це були не лише криворіжці, а й гості з інших міст.
Від фестивального майданчика до нового слова у мистецтві
У 2020 році з ініціативою виступили ще й художники, тоді стартував “RUDA Project”. Митці з різних міст України зібралися на території “АрселорМіттал Кривий Ріг”, щоб попрацювали з місцевими матеріалами. Так заводська сировина та залишки виробництва стали складником художніх витворів, а Кривий Ріг – не декорацією, а її джерелом.
Художники робили картини, інсталяції та об’єкти з:
- залізної руди;
- промислового пилу.
Цей підхід отримав продовження у двох мистецьких резиденціях KRCC у 2025 році. Їх курував Костянтин Дорошенко, а до програм долучилися Goethe-Institut в Україні, RIBBON International, Jam Factory Art Center та Фонд імені Гайнріха Бьолля. Художники з інших міст гостювали у Кривому Розі протягом тижня, відвідували підприємства, музеї, відвали, збираючи матеріал для власного осмислення міста. Результатом їхніх мандрівок став виставковий проєкт “Кривий ландшафт”, який об’єднав роботи, створені після творчого занурення у промисловий Кривбас.
Як індустріальна спадщина Кривого Рогу стала складником культури міста?
Особливість криворізького досвіду в тому, що промислова спадщина тут стала частиною культури міста. Звичні для містян червоні відвали, величезні кар’єри, металеві конструкції та сліди видобутку отримали інше призначення. Там почали прокладати екскурсійні маршрути, проводити фестивалі та цікаві зустрічі. Промислова естетика виросла з серця самого Кривбасу й стала основою його туристичної, фестивальної та мистецької мови.
Для центру з таким масштабом промислової спадщини це важливо ще й з іншої причини. Коли почав розвиватися промисловий туризм у місті Кривий Ріг, кар’єри та шахти стали способом розповісти про людей, які десятиліттями жили й працювали на цих землях. Саме тому криворізька промислова естетика має не лише туристичну цінність. Вона допомагає зберегти те, з чого виріс Кривий Ріг, і перетворює його промислове минуле на частину сучасного життя міста.
Джерела:
- https://history.1kr.ua/publication/999
- https://kdpu.edu.ua/turyzmu-ta-ekonomiky/vykhovna-robota/vykhovna-robota/16534-festyval-indastrial-fest-zapochatkuvannia-zmist-istoriia-rozvytku.html
- https://suspilne.media/culture/1242656-vistavka-krivij-landsaft-industrialne-misto-u-misteckij-paradigmi/
- https://history.1kr.ua/publication/1002
- https://womo.ua/u-kryvomu-rozi-pokazaly-kryvyj-landshaft-dialog-z-mistom-realiyamy-vijny-ta-pamyattyu/