Екранна історія: як криворізька медіаперсона стала обличчям національного ТБ

Коли у Кривому Розі говорять про “своїх”, яким пощастило прорватися на “великі екрани”, криворіжці одразу згадують журналіста Сергія Єременка. Він починав на місцевому телебаченні, а згодом опинився в київських студіях. Далі на kryvorizhski.

Колись його знали як телесиноптика на каналі телерадіокомпанії “Рудана” міста Кривий Ріг, а згодом він став відомим телеведучим для мільйонів глядачів. Між першим ефіром і великою телевізійною кар’єрою були ранкові ефіри, новини, складні фільмування та повернення до Кривого Рогу вже зовсім в іншій ролі. 

Від школи до телестудії 

Виріс Сергій у звичайному криворізькому дворі, який мало чим відрізнявся від сотень інших у промисловому місті. Школа № 66 у Металургійному районі, потім – педагогічний університет, далі – робота у ТРК “Рудана”. 

Саме там Сергій Єременко вперше з’явився перед камерою як журналіст і ведучий. Містяни знали його як головного телесиноптика муніципального каналу. Прогноз погоди у Кривому Розі був одним із перших етапів його телевізійної роботи. Набравшись досвіду, Єременко наважився штурмувати вершини національного телебачення.

Від “Рудани” до київських студій

Наполегливість Сергія виправдалася. У 2014 році він став кореспондентом програми “Сніданок з 1+1”, протягом подальших 3-х років працював у найдовшому щоденному прямому ефірі країни. Разом із земляком Анатолієм Анатолічем вони часто кидали в ефірі фрази на кшталт “а от у нас у Кривому Розі…”. Колеги посміхалися, а глядачі з Дніпропетровщини впізнавали знайомі криворізькі інтонації.

У Києві Єременко спочатку жив на Троєщині і добирався до студії на Подолі майже 50 хвилин. Коли хтось нарікав на відстань, Єременко відповідав, що для криворіжців відстаней не існує. З цим погоджувалися всі земляки, адже Кривий Ріг налічує завдовжки понад 140 кілометрів, тому поїздка з одного краю до іншого іноді забирає майже стільки ж часу, скільки від Кривбасу до Дніпра.

Згодом Сергій перебрався на Лук’янівку, звідки до студії можна було дістатися за 15 хвилин. Робочий день був дуже напруженим:

  • старт о 05:00;
  • розвезення команди – 06;00;
  • ефір – 6:45. 

Після короткої наради об 11:00 – фільмування або короткий час для особистих справ. Тоді Сергій вже працював у столичній телевізійній команді, але часто повертався до Кривого Рогу. Там залишилися його батьки, тому кожна поїздка була поверненням до родини.

Ранкові шоу та зміни у роботі

У 2017 році Єременко перейшов у “Вікна-новини” на СТБ. Два роки працював кореспондентом на новинах, потім з’явився у “Ранку з Україною” на телеканалі “Україна”. Спочатку відповідав за креатив як продюсер, а з січня 2020 року став шеф-редактором шоу. У квітні 2021 року Єременко оголосив, що йде з програми: хотів відпочити й попрацювати на виїздах. Через місяць повернувся, але вже як ведучий рубрик.

У “Вікна-новини” Сергій прийшов з вагомим багажем:

  • випустив свій перший курс у медіашколі;
  • вів окрему рубрику у “Сніданку з 1+1”. 

Однією з таких рубрик стала “Куди поїхати”, де ведучий висвітлював цікаві місця для мандрівок. Не забув і про рідне місто. У жовтні 2021 року Єременко створив для “Ранку з Україною” випуск про Кривий Ріг. У затопленому гранітному кар’єрі вперше став на SUP, а допомагав йому криворізький екстремал Микола Єрошкін. Сергій зізнавався, що успішного сюжету могло й не бути, коли б не криворіжці, закохані в своє місто. 

Війна та повернення у “Вікна-новини”

24 лютого 2022 року о 08:00 Сергій Єременко знову з’явився у студії “Вікна-новини”. Повернення до програми припало на перший день повномасштабної війни, а далі стартували 4 роки ефірів із новинами, які вимагали неабиякої витримки та терпіння від всіх журналістів. 

Найсильніше Сергію запам’яталися:

  • шестигодинні телемарафони;
  • важкі теми;
  • моменти “на межі фолу”. 

Паралельно Єременко не лише працював у студії, а й фільмував сюжети на фронті. Починав ще з АТО. У листопаді 2023 року про Сергія згадала “Рудана” у проєкті “Криворізький п’єдестал”. Там розповіли про його роботу у кадрі та поза ним протягом 15 років і назвали контрпропагандистом “руського миру” у межах всеукраїнського телемарафону. Для Єременка це стало поверненням до часів, коли стартувала його телевізійна кар’єра. 

Комікс, викладання та нові проєкти

Фото: комікс Сергія Єременка “Подорож у телевізійне задзеркалля”

Ще у 2018 році, працюючи на “1+1”, Сергій Єременко взявся за дитячий комікс “Подорож у телевізійне задзеркалля”. Ідею запропонували колеги, а книжку для дітей 10–12 років випустило видавництво “Книголав”. У своїй роботі Єременко прагнув показати, скільки людей працює на телебаченні за кадром, поки глядач бачить лише ведучих та операторів. Імена головних героїв Діми та Насті обрав не випадково: саме вони, за даними державної статистики, тоді були найпопулярнішими серед дитячих імен. За ілюстрації взявся художник Тигран Сохоян.

Спочатку Єременко думав, що впорається за тиждень. Але їх знадобилося кілька, бо з малюванням виникли проблеми: на етапі розкадрування персонажі вийшли невдало. Комікс все ж таки побачив світ. Після цього Єременко планував створити ще один комікс – вже не про телебачення, але до справи так і не дійшло. 

А у вересні-грудні 2024 року Єременко став викладати спецкурс “Майстерність роботи ведучого в кадрі” у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка. Паралельно разом з Яною Брензей працював над “Дуже Серйозною Передачею” – подкастом і ютуб-каналом.

Ніч, яка змінила життя

У ніч на 17 червня 2025 року квартира Сергія Єременка у Солом’янському районі Києва опинилася під ударною хвилею. У квартирі, розташованій на 5 поверсі п’ятиповерхового будинку, вибило двері балкона, всі вікна у двох кімнатах і на кухні, уламок влетів у диван. Сам Єременко у момент вибуху був у коридорі. 

Згодом Сергій розповідав, що за майже 20 років роботи на телебаченні нічого схожого не відчував. Хоча працював і у зоні АТО, і на фронті, і в окопі. Потім деякий час Єременко жив у друзів, доки не вдалося розв’язати проблему з житлом. Адже будинок залишився без даху, і залишатися там було неможливо.

Завершення головного етапу

У травні 2026 року Сергій Єременко вирішив піти з “Вікна-новини”. За його словами, за роки на телебаченні робота майже завжди знаходила його, але настав момент, коли треба самому визначитися, куди рухатися далі. 

Так Сергій рішуче перегорнув одну з найдовших сторінок своєї біографії. Але що стане наступним проєктом, на той момент ще не визначився, тому вголос нічого не сказав. 

За кадром: яким його бачили колеги?

Фото: Сергій Єременко у рубриці “Куди поїхати”

Ті, хто працював із Сергієм Єременком у різні періоди його кар’єри, згадують його як журналіста з великою енергією, який допомагав усій команді тримати темп. На криворізькій “Рудані” пам’ятають його перші кроки, коли Сергій ще студентом педагогічного університету багато працював над кожним виходом в ефір і не боявся пробувати нове у кадрі. 

У столичних студіях колеги та співробітники ранкових проєктів часто згадують його готовність працювати у складних умовах і підтримувати команду. Навіть під час важких ефірів чи телемарафонів він умів зняти напруження влучним жартом або згадкою про рідне місто. А його фраза “для мене відстаней не існує” взагалі стала крилатою.

Колеги по новинах та фронтовому фільмуванню згадували інші риси Єременка – зосередженість і спокій у складних ситуаціях. Під час роботи на передовій чи на багатогодинних телемарафонах Сергій концентрувався на роботі та утримував у потрібному темпі всю команду.

Кривий Ріг теж створює телевізійні історії 

Під час російсько-української війни вітчизняні медіа тримаються не лише на великих каналах і гучних іменах, а й на телеведучих та журналістах, які виходять в ефір у провінційних містах. Вони це роблять попри те, що працювати складно й важко, залишаючись відвертими перед глядачами. 

Історія Сергія Єременка нагадує: сильні журналісти формуються не лише у столиці. Свій перший ефір вони можуть почати у скромній міській редакції, а далі вийти на центральні канали і роками говорити з мільйонами людей так само просто, як колись робили це у своєму рідному місті.

Джерела:

  1. https://www.youtube.com/watch?v=BtSy57gmU64
  2. https://detector.media/infospace/article/250092/2026-05-28-zhurnalist-sergiy-ieremenko-zavershyv-robotu-v-programi-vikna-novyny/
  3. https://1kr.ua/ua/news-40894.html
  4. https://rudana.com.ua/news/kudy-poyihaty-ranok-z-ukrayinoyu-znyav-trevel-vypusk-pro-kryvyy-rig-video
  5. https://www.0564.ua/news/1121884/respect-ot-krivorozan-na-11-cuvstvujte-to-cto-proishodit-vokrug-foto
  6. https://kanaldim.tv/gadzhety-radyanskogo-periodu-anatolij-anatolich-pokazav-svij-ridnyj-dvir-u-kryvomu-rozi-foto-video/
  7. https://rudana.com.ua/news/novyy-vypusk-teleproyektu-mista-anatoliy-anatolich-prysvyatyv-kryvomu-rogu-video
Dana Oleinikova
Dana Oleinikova
Люблю детективи, космічну фантастику. Підтримую клуб Warhammer. Люблю грати у шахи, маю 2-й юнацький розряд, індивідуальні та командні перемоги у журналістських шахових турнірах. Із видів спорту подобається фігурне катання, сама захоплююся плаванням. Люблю живопис, із художників найбільше подобається Чорльоніс. Підтримую інформаційно зооволонтерів міста, виховую чотирьох котиків.

Як обрати ім’я для дитини

Вибір імені для дитини — це одне з найважливіших і найвідповідальніших рішень у житті батьків. Це не просто слово, яке буде супроводжувати вашу дитину...

Історія святкування дня міста

Щороку день міста у Кривому Розі відзначають останньої неділі травня. День міста у мешканців Кривого Рогу є одним із улюблених свят. Цього дня на...
..